Студенческий киноклуб "Nostalgie"


Студенческий киноклуб Nostalgie   

 

Студенческий киноклуб Nostalgie

В музее под стеклом два древних черепа.
-  Что это? - спрашивает посетитель. Экскурсовод отвечает:
-  Череп императора Нерона.
-  А почему два?
-  Тот,  что  слева,- череп  Нерона до   пожара  Рима.  А справа - после пожара.
Так вот. После «Сентиментального путешествия» и «Писем не о любви» Шкловский жил долго; и написал много прекрас­ных книг. Но как бы хороши ни были книги, написанные им потом, эти две все-таки отличаются от всех последующих. Что ни говори, а в них перед вами предстанет другой Шкловский. Шкловский - до пожара Рима.

(Из предисловия Бенедикта  САРНОВА  к книге Виктора Шкловского «Сентиментальное путешествие», 1990)


Создание киноклуба было обусловлено несколькими причинами. Первичный импульс был получен в процессе демонстрации кинофильма Франсуа Трюффо «451º по Фаренгейту», снятому по одноименному роману Рэя Брэдбери. Этот просмотр был связан с изучением в учебном курсе «Культурология» темы «Культура и цивилизация».  В процессе обсуждения фильма состоялся обмен мнениями со студентами, в ходе которого сформировалась идея создания своеобразного кинолектория, который позволили бы молодежи выйти за пределы массовой культуры и соприкоснуться с подлинным киноискусством.
Режим работы киноклуба: два раза в месяц, по субботам, в 12:00. За неделю до очередного просмотра в вестибюле университета вывешивается оригинальная афиша с необходимой информацией (почти все киноафиши размещены на странице кафедры  сайта университета). Перед началом сеанса зрители получают роздаточный материал на 3-4 страницах с информацией о содержании фильма, режиссере, актерах, жанре и т.п.
Исходя из главной цели киноклуба, которая состоит в том, чтобы предложить студентам альтернативы массовой культуре, способствовать формированию эстетического сознания на основе подлинных культурных ценностей, первостепенное внимание уделяется европейскому кино ХХ века.
«Авторское европейское кино, или Арт-синема, оформлялось с середины 40-х годов как модель, выстроенная вокруг фигуры режиссера-творца, решающего средствами кино сложные культурные задачи, подобно тому, как это происходит в других элитарных культурных практиках: высокой литературе, современном искусстве, классическом театре. Это выразилось и в особом распределении производственных функций, характерном для кинематографий всех европейских стран: именно режиссер (а не продюсер, как в Америке) несет основную ответственность за фильм, имеет право финального монтажа; именно имя режиссера (в значительно большей степени, чем актеров, даже если они хорошо известны) становится «знаком качества», торговым брэндом, значимым в доминирующих культурных институциях, и ориентиром для зрителей. Можно сказать, что именно с закреплением главенствующей фигуры режиссера-Автора и с оформлением кинематографического канона (Феллини, Антониони, Бергман, Тарковский...) идея культуры в европейском кино становится идеей «высокой культуры». (Современное европейское кино и идея культуры («прошлого»).-М.: изд-во ГУ – ВШЭ, 2003).
Данная установка является доминирующей, хотя и не абсолютной, в подборе кинофильмов. В течение пяти лет существования киноклуба студенты имели возможность ознакомиться с произведениями  многих выдающихся мастеров авторского европейского кино: Марсель Карне («Набережная туманов»), Роберто Росселини («Рим – открытый город»), Федерико Феллини («Ночи Кабирии»),  Жан-Люк Годар («На последнем дыхании»), Франсуа Трюффо («400 ударов» и «Стреляйте в пианиста»), Сергей Параджанов («Тени забытых предков»), Пьер-Паоло Пазолини («Мама Рома»), Анджей Вайда («Пепел и алмаз»), Клод Лелуш («Мужчина и женщина»), Алексей Герман («Мой друг Иван Лапшин») и др.
Осенью 2007 г. в память ушедших одновременно Микеланджело Антониони и Ингмара Бергмана была показана небольшая ретроспектива их фильмов: «Затмение» и «Профессия – репортер» Антониони,  «Фанни и Александер» и «Земляничная поляна» Бергмана. В дополнение к «Летней сказке», показанной ранее, в начале 2010 г. В память об  Эрике Ромере был показан фильм «Моя ночь у Мод».
Вторым критерием  подбора кинофильмов является ознакомление студентов с подлинными звездами кино ХХ века, в противовес современным гламурным подделкам:  Анна Маньяни, Марлен Дитрих, Хамфри Богарт, Иван Миколайчук, Джульетта Мазина, Ингрид Бергман, Мишель Морган, Жан Габен, Ролан Быков, Фред Астер, Марлон Брандо, Бриджит Бардо, Збигнев Цибульский, Вивьен Ли, Тосиро Мифуне, Жан-Поль Бельмондо, Марина Влади, Юл Бриннер, Жерар Филип, Ален Делон, Джек Николсон, Клинт Иствуд, Лино Вентура, Чарльз Бронсон, Жан-Луи Трентиньян, Олег Даль,  Джина Лоллобриджида, Владимир Высоцкий, Моника Витти, Серж Генсбур, Алексей Баталов, Роми Шнайдер …
Весьма пестрой, на первый взгляд,  является география американского кино: «Касабланка» Майкла Кертица, «Трамвай «Желание» Элиа Казана, «Мост Ватерлоо» Мервина Ле Роя, «Шанхайский экспресс» Джозефа фон Штернберга, «Молодые львы» Эдварда Дмитрика, «Беззаботная» Марка Сэндрича, «Время свинга» Джорджа Стивенса,  «Грек Зорба» Майкла Какоянниса, «Мальтийский сокол» Джона Хьюстона, «Гражданин Кейн»  Орсона Уэллса, «Дилижанс» Джона Форда, «Великолепная семерка» Джона Стерджеса и др. Тем не менее,  в отборе каждого фильма присутствует определенная мотивация. Прежде всего – зрелищность, свойственная американскому кино и необходимая, чтобы сбалансировать серьезность европейского. Во-вторых, подчеркнутый оптимизм фильмов 30 – 40-х годов, востребованный в любое смутное время. Далее, американское кино дает повод  поговорить о нескольких жанрах. Прежде всего о вестерне, как заметном культурном достижении Америки. При этом интересно сравнение классического американского вестерна и европейского спагетти-вестерна Серджио Леоне («За пригоршню долларов»). Обращение к американскому кино позволило также затронуть жанр нуара («Мальтийский сокол»), в котором сохраняют актуальность одиночество, безысходность и отсутствие смысла бытия городской жизни.
Одним из содержательных направлений формирования смыслов деятельности киноклуба является внедрение эстетики черно-белого и немого  кино. Без этого остается в значительной мере невостребованным молодежью огромный массив  произведений мирового киноискусства.    
Интересным и познавательным для студентов явилось объединение культурологических проектов «Ковчег Гутенберга») и киноклуба «Nostalgie» в рамках двух читательских конференций, приуроченнях к Всемирному дню книги и авторського права 23 апреля.
Первая   была посвящена жизни и творчеству Ернеста Хемингуэя: „Мост Хемингуэя – место встречи поколений” – аллюзия, связанная с  кинофильмом „Мост Ватерлоо”, который демонстрировался в киноклубе. В программу этой читательской  конференции входили доклады и  викторина,  частично иллюстрированные двумя кинофильмами, показанными ранее: „По ком звонит колокол” и „Снега Килиманджаро”.  
Вторая читательская конференция, приуроченная к 110-летию рождения Ремарка, имела тематическое название «Тема мужества в творчестве Джека Лондона и Эриха-Марии Ремарка». Ее сопровождали кинофильмы «На Западном фронте без перемен» и «Триумфальная арка».
Более системным является подбор фильмов для факультативного кинолектория, который охватывает более широкую студенческую аудиторию. Например, цикл фильмов «Шесть гениев мирового кино»  представил  обзор творчества Федерико Феллини, Лукино Висконти, Ингмара Бергмана, Микеланджело Антониони, Андрея Тарковского и Акиры Куросавы. Каждый цикл кинолектория сопровождается лекцией соответствующей тематики.

    Таким образом, мы смотрим кино, которое существовало до культурного пожара, который обозначен  эвфемизмом «постмодернизм».   В эпиграфе к книге «3 500. Книга кинорецензий» Сергей Кудрявцев произнес: «Памяти Ингмара Бергмана, Микеланджело Антониони и того кино, которого уже нет»

P.S. Выражаю глубокую признательность Борису Тимофееву и Людмиле Магоновой.

Первинна профспілкова організація студентів

Студентська профспілкова організація. Кожна людина має хоча б смутно уявляти собі її значення, але важливо зауважити, що, на жаль, не кожен студент в нашому університеті представляє, не кажучи вже про чітке та ясне визначення, суть цього словосполучення. Так все ж ... Що це таке?

Професійна спілка - це громадська організація, покликана захищати і відстоювати інтереси своїх членів на різних рівнях. Будь то економічні та правові питання, або ж культурні та соціальні. У розумінні ролі профспілки це не має особливого значення. Важливо просто знати, що ми беремо участь в усьому житті університету, починаючи з навчання і науки і закінчуючи виїзними культурними заходами.

Структура профкому нескладна, проте дієва і ефективна, що дає нам можливість дізнаватися про останні події або нових ідеях заздалегідь і у всіх подробицях в кожній із частин університету.

На кожному факультеті обирається профспілковий лідер, який здійснює роботу спільно з профоргом групи цього факультету, що дозволяє глибше впровадитися в наукову і соціальну сферу життя на рівні окремих спеціальностей. Це дуже зручно і важливо, тому що необхідно мати доступ до кожного зі студентів і в свою чергу він також повинен знати про існування такої організації, як студентська профспілка, і мати можливість в будь-який час отримати підтримку або допомогу.

Oбов'язки і завдання профспілки:

  • захист прав студентів
  • забезпечення підтримки або допомоги
  • забезпечення здорових та безпечних умов навчання
  • організація різноманітних конференцій, конкурсів на тему студентського життя
  • активна участь у науковій сфері
  • організація будь-яких культурних та громадських заходів
  • турбота про всебічний розвиток студентів нашого ВНЗ

Однак ми ще розвиваємося. Враховуючи молодість нашого університету і нещодавнє створення профкому треба твердо розуміти, скільки складних завдань лежить в подальшому перед нами.

 Хоча, за недовгі роки і було вже зроблено дуже багато, попереду ще величезна кількість проблем, які необхідно вирішити і цілей, яких важливо досягти.

Голова первинної профспілкової організації студентів МГУ – Брижова Аліса

 

Заступник голови первинної профспілкової організації студентів МГУ – Назо Юліана

 

Голова культурно-масової роботи, профбюро факультету Лінгвістики та перекладу – Чічкова Олександра

 

Голова профбюро факультету Економіки та менеджменту – Дібров Іван

 

Голова профбюро Інституту національного та міжнародного права - Гаврилуца Лілія

 

Голова профбюро факультету Лінгвістики та перекладу – Слюсаренко Даша

 

Голова профбюро факультету Мистецтва та дизайну – Асаулець Ріта

 

Член профкому, профбюро факультету Економіки та менеджменту – Поварчук Неля

 

Член профкому, профбюро факультету Економіки та менеджменту – Фісенко Анастасія

 

Член профкому, профбюро Інституту національного та міжнародного права – Латохіна Софія

 

Член профкому, профбюро Інституту національного та міжнародного права – Кім Христина

 

Член профкому, профбюро факультету Лінгвістики та перекладу – Глазиріна Аріна

 

Член профкому, профбюро факультету Мистецтва та дизайну - Філіппова Катерина

 

Член профкому, профбюро факультету Мистецтва та дизайну – Сторощук Юлія

 

Інформація щодо діяльності органів Студентського самоврядування Міжнародного гуманітарного університету:


В.о. голови Студентського самоврядування Міжнародного гуманітарного університету – студентка 4 курсу факультету лінгвістики та перекладу – Брижова Аліса Володимирівна.

Основні завдання органів студентського самоврядування:

  • Відстоювати та захищати інтереси та права студентів;
  • представляти й висловлювати позицію студентів;
  • допомагати студентам у вирішенні проблем, пов’язаних з навчанням, перебуванням в університеті або гуртожитку ; 
  • інформувати студентство щодо майбутніх заходів;
  • сприяти створенню належних умов для навчання, проживання та відпочинку студентів;
  • організовувати наукову діяльність та позанавчальне життя студентів: дозвілля, спортивні заходи, відпочинок тощо.

Студентське самоврядування має наступні повноваження:

  • вирішувати питання, що належать до компетенції Студентського самоврядування;
  • виносити на обговорення та (або) голосування рішення, прийняті студентськими рада факультетів (інститутів);
  • користуватися навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою та оздоровчою базою ВНЗ;
  • бути представленими у керівних органах Міжнародного гуманітарного університету;
  • самостійно й незалежно вирішувати питання щодо своєї діяльності.

Студентське самоврядування має також наступні обов'язки:

  • спрямовувати свою діяльність в напрямку інтересів студентів;
  • захищати права та інтереси усіх студентів університету без винятку;
  • чітко дотримуватися законодавства України і Положення про студентське самоврядування Міжнародного гуманітарного університету;
  • інформувати студентів університету щодо майбутніх заходів;
  • звітувати перед студентством про свою діяльність. 

Типові сфери діяльності СС:

  • Дозвілля
  • Спорт
  • Житлово-побутовий напрямок
  • Студентські ЗМІ
  • Наукова діяльність
  • Навчальний процес
  • Права студентів
  • Допомога в організації гуртків та клубів за інтересами