Студенти кафедри кіно та телебачення, які навчаються за спеціальністю диктор та ведучий телебачення в процесі набуття знань з різних навчальних дисциплін професійної підготовки набувають практичні навички роботи з текстами різної складності, тематики та призначення, сучасними телевізійними жанрами.
В навчальних аудиторіях та кіно-медіастудії Міжнародного гуманітарного університету майбутні телевізійні ведучі та диктори – Ілля Пономаренко, Ксенія Дмитрієва, Орина Свиридова, Мар’яна Стрельбицька, Віолетта Земфірова, Катерина Сазонова та Вадим Ктейман вчяться віртуозно володіти мовним апаратом, говорити, «як дихати», імпровізувати, підтримувати розмову зі співрозмовниками.
Вже до четвертого курсу творчі напрацювання та фаховий досвід старшокурсників повинні відповідали запитам роботодавців. І подеколи трапляється так, що найталановитіші вже після практики на другому курсі отримують запрошення на стажування в редакції телерадіостудій, прес-службі чи рекламному агентстві, а після його успішного проходження – й постійну роботу. По завершенню виробничої практики на третьому курсі кількість щасливців стає ще більшою. І саме таких фахівців потребує сучасний ринок в сфері аудіовізуальних медіа.
За словами доцента кафедри кіно та телебачення Сергія Даниленка добір на роботу в медіа, рекламній чи PR-індустрії відбувається індивідуалізовано. Роботодавці здійснюють професійний відбір працівників під виконання конкретних завдань, проєктів. – В телевізійних редакціях, де студенти проходять практику, до них пильно приглядаються, й ставляться як до майбутніх колег. І такі підходи дають свої результати, перспективу, – зазначив науковець.
В навчальних аудиторіях та кіно-медіастудії Міжнародного гуманітарного університету майбутні телевізійні ведучі та диктори – Ілля Пономаренко, Ксенія Дмитрієва, Орина Свиридова, Мар’яна Стрельбицька, Віолетта Земфірова, Катерина Сазонова та Вадим Ктейман вчяться віртуозно володіти мовним апаратом, говорити, «як дихати», імпровізувати, підтримувати розмову зі співрозмовниками.
Вже до четвертого курсу творчі напрацювання та фаховий досвід старшокурсників повинні відповідали запитам роботодавців. І подеколи трапляється так, що найталановитіші вже після практики на другому курсі отримують запрошення на стажування в редакції телерадіостудій, прес-службі чи рекламному агентстві, а після його успішного проходження – й постійну роботу. По завершенню виробничої практики на третьому курсі кількість щасливців стає ще більшою. І саме таких фахівців потребує сучасний ринок в сфері аудіовізуальних медіа.
За словами доцента кафедри кіно та телебачення Сергія Даниленка добір на роботу в медіа, рекламній чи PR-індустрії відбувається індивідуалізовано. Роботодавці здійснюють професійний відбір працівників під виконання конкретних завдань, проєктів. – В телевізійних редакціях, де студенти проходять практику, до них пильно приглядаються, й ставляться як до майбутніх колег. І такі підходи дають свої результати, перспективу, – зазначив науковець.